Анотація: В рамках даної статті розглянуто питання проектування ефективної системи роботи з джерелами інформації та знань (книгами, журналами, газетами, статтями, web-сайтами), обґрунтовується основний принцип (підхід) та алгоритм роботи з величезним масивом джерел інформації / знань. Коротко описані види та способи читання. Наведені робочі варіанти Методів читання, Операцій над текстом та Методики роботи з тексом, які можна застосовувати при опрацюванні різних текстів в незалежності від форми їх представлення (паперової чи електронної). Крім того, представлені евристичні критерії, що дозволяють із всієї сукупності джерел інформації та знань виділити Ключові.
Ключові слова: Види та способи читання, Методи читання, Операції над тексом, Модель процесу читання, Методика роботи над текстом, Ключові джерела інформації.
I. Мета та цілі роботи з джерелами інформації
Ми часто чуємо "Хто володіє інформацією, той володіє світом", "Знання – сила" і т.п. Але вся ця інформація та знання "заховані" в книгах, журналах, газетах, статтях, Web – сайтах і щоб володіти цим світом потрібно їх звідси "витягнути". Чи маєте ви продуману систему роботи з джерелами знань та інформації ? Чи вмієте ви правильно працювати з книгами та журналами ? А чи вмієте Ви правильно читати ? Від позитивної відповіді на ці питання в багато чому залежить і ваша особиста ефективність. Адже, наприклад, ефективне читання – це не пасивне споглядання книги. Відомий книгознавець М.О. Рубакін визначив читання як процес створення власних думок за допомогою думок інших людей. Виходячи з цього положення, можна охарактеризувати читання як творчий процес, що передбачає не пасивне сприймання закладеної в текст інформації, а активну її переробку, висунення власних гіпотез, точок зору, запитань до тексту, згоду або не згоду з його автором. Іншими словами, читання можна розглядати як особливий вид діалогу (квазідіалогу) між автором і читачем.
Я думаю, що немає потреби, в цій статі, доказувати про необхідність раціональної системи роботи з джерелами інформації і знаннями та навиків ефективного читання не тільки для фахівців, але й для будь-якої людини, що хоче зайняти достойне місце в нашому, дуже конкурентному світі. Адже використовуючи лише ті знання та навики, які ми почерпнули та виробили в школі чи інституті, а також власний досвід, пересічна людина не зможе дати собі ради із "навалою" багатьох мільйонів книг, сотень тисяч журналів та газет, вже більш як 4 мільярда Інтернет сторінок та безперервним потоком радіо- та телеінформації. Не можуть вирішити дану проблему і сучасні пошукові системи. Стає очевидним, що тільки творча комбінація існуючих засобів, а також гнучке підстроювання методик під індивідуальні можливості і потреби конкретної людини, зможе, якщо і не вирішити проблеми "інформаційного вибуху" то хоч дещо згладити її.
Давайте, подивимося, а для чого (з якою метою) людина взагалі читає книги, газети та журнали, опрацьовує Інтернет сторінки ?
Як мінімум опрацювання джерел інформації (книг, журналів, газет, статей, Web – сайтів і т.п.) відбувається з метою отримання наступних вигод :
1. Отримати естетичну насолоду. Таку ціль ми переважно переслідуємо, коли читаємо художню літературу, хоча звичайно можна отримати естетичну насолоду і від опрацювання навіть "сухих" технічних інструкцій;
2. Підвищити свою компетентність. Опрацьовуючи книги по своїй спеціальності, ми в основному переслідуємо ціль підвищення своєї компетентності;
3. Використати отримані знання та інформацію на практиці. Проглядаючи кулінарні рецепти чи замітку про вирощування кактусів, ми намагаємося часто використати цю інформацію та знання на практиці, а саме – приготувати смачний рулет чи правильно доглядати за кактусами;
4. Згенерувати власні думки та ідеї. Аналізуючи багато інформації з журналів чи Інтернет ми намагаємося згенерувати цікаві ідеї для своїх статей, книг чи ідеї для свого майбутнього успішного бізнесу.
Отже люба ефективна система роботи з джерелами інформації та знань (в т.ч. персональна система) повинна задовольняти, як мінімум, ці чотири вимоги, а саме :
Читання з метою підвищення власної компетентності, використання отриманих знань та інформації на практиці, створення нових думок / ідей повинно не просто служити накопиченню різних відомостей, а повинно підвищувати власну компетентність, дозволяти застосовувати прочитане на практиці, створювати власні думки та ідеї на основі почерпнутих з тексту думок інших людей і крім того приносити ще й естетичне задоволення.
Як видно із наведеної нижче Моделі (Структури) процесу читання (Рис. 1), для того, щоб коефіцієнт корисної дії від читання (і взагалі від опрацювання інформації та знань) був як найвищим потрібно, щоб людина пройшла всі три етапи: Розуміння → Засвоєння → Оволодіння, лише тоді можна вважати, що людина ефективно опрацювала інформацію/знання, вилучила максимум з них. На жаль, як показує практика, більшість людей вважає, що коли вони сприйняли інформацію та осмислили її (тобто досягнули Розуміння), то зробили вже все максимально можливе. Декотрі, правда, запам’ятовують необхідне і в змозі відтворити окремі елементи, тобто досягають рівня Засвоєння інформації. А правильна модель процесу читання передбачає, ще й вміння застосовувати отриманні знання/інформацію в практичній діяльності і особливо творчо застосовувати їх в різних ситуаціях (рівень Оволодіння). Звичайно на основі не будь-якої інформації чи знань, що наведені на сторінках книги чи розміщенні на Веб-сторінці можна згенерувати нові ідеї, не всяку інформацію та знання можна з користю використати на практиці, та й в багатьох випадках в цьому немає потреби, але прагнути до ідеальної моделі звичайно варто.
1. Сприйняття фактів та їх Осмислення (встановлення зв’язків, виділення головного і т.п.) приводить до Розуміння.
2. Основне із зрозумілого (початкові положення, провідні тезиси, аргументація, докази, основні висновки) людина зберігає в пам’яті (що потребує роботи систем логічного та мнемонічного запам’ятовування, повторення матеріалу). Запам’ятовування зрозумілого приводить до Засвоєння.
3. Частину матеріалу можна залишити на рівні Розуміння та Засвоєння, але найбільш важливий матеріал потрібно довести до рівня Оволодіння, що вимагає використання Засвоєного на рівні алгоритмічному або на рівні творчому. На цьому етапі на основі багатократного повторення дій виробляються необхідні уміння та навики.
В зв’язку з просто колосальними обсягами та темпами створення інформації / знань людством і відсутністю революційних парадигм в опрацюванні цього масиву даних ми змушені ефективно використовувати наявні підходи, раціонально поєднуючи та комбінуючи їх між собою. Досить розумним виглядає підхід до роботи з величезним масивом знань та інформації, який каже наступне: Детально опрацьовувати лише Ключові Джерела Інформації (КДІ)* по даній темі, а всі інші лише поверхнево моніторити (переглядати) на наявність відмінностей. На основі цього принципу розроблений простий алгоритм (Рис. 2).
*Примітка ! Ключові Джерела Інформації (КДІ) – це такі джерела інформації, які найкраще (найповніше, найзрозуміліше, найпростіше) висвітлюють певну галузь знань чи проблему. Звичайно це є відносне поняття, оскільки джерела, що є ключовими для одних людей (груп людей) можуть такими не бути для інших і навпаки. Слід наголосити, що Ключові Джерела Інформації дуже часто співпадають з "Бестллерами", але не тотожні їм.
Звідси випливає і проблема важливості виділення Ключових джерел інформації (КДІ).
II. Вибір джерел інформації
І так, оскільки, в нашому світі перенасиченому інформацією ми все просто не в змозі опрацювати, тому нам потрібно вибрати так звані Ключові джерела інформації, тобто ті, які найкраще і найповніше висвітлюють певну галузь знань, які найдоступніше (простіше) нам її представляють. При виборі Ключових джерел інформації потрібно враховувати такі критерії, як їх актуальність, простота, новизна, практичність і т.п., але досить швидко і просто це можна зробити використовуючи так звані Критерії попередньої оцінки джерел інформації та знань (евристичні критерії):
Критерії попередньої оцінки джерел інформації та знань
(Книг, Журналів, Статей, Web – сайтів і т.п.)
( © В.Я. Смерек, 2004)
1. Автор.
2. Видавництво.
3. Назва.
4. Рік видання / перевидання.
5. Кількість перевидань.
6. Тираж.
7. Аналіз анотації.
8. Аналіз змісту.
9. Аналіз рецензії.
10. Кількість сторінок.
11. Спосіб розповсюдження.
12. Торгова мережа.
13. Рейтинги.
14. Рекомендації.
15. Зовнішній вигляд.
16. Внутрішнє оформлення.
17. Інші.
Так, дійсно, використовуючи наведені критерії ми можемо досить швидко відібрати для себе необхідне джерело інформації /знань. Наприклад, знаючи, що декілька попередніх творів Пауло Коельо чи книг Філіпа Котлера нам сподобались ми можемо з великою ймовірністю вважати, що і нові їх творчі продукти нам сподобаються. Аналогічно, якщо ми знаємо, що всі книги деякого Видавництва Х (які ми вже читали) були цікавими, то скоріш за все і нові книги цього видавництва нам підійдуть. Більш детальний розгляд того, як швидко підібрати собі потрібні джерела інформації та знань (книги, журнали, веб-сайти і т.п.) наведено в нашій Методиці "Як правильно працювати з джерелами інформації та знань (Книгами, Журналами, Газетами, Статтями, Web – сайтами)".- Смерек В.Я., 2007.-31 с [1].
Після того, як використовуючи вищенаведені та деякі інші параметри і ознаки ми вибрали собі джерела інформації/знань потрібно раціонально організувати роботу над ними.
III. Раціональна організація роботи з джерелами інформації
Для раціональної роботи з джерелами інформації доцільно використати наступні прийоми та інструменти:
Організація роботи з книгами, журналами, газетами, web-сайтами і т.п.
1. Створення поміток (помітки прочитаного, головної думки, другорядної інформації).
2. Створення приміток.
3. Створення закладок.
4. Вкладні листи.
5. Прозорі вкладні листи.
6. Ведення записів.
7. Таблиці чисел.
8. Анотовані переліки статей.
9. Бюлетені сигнальної інформації.
10. Підбори статей на задану тематику.
11. Складання бібліографічних карток на окремі статті.
12. Картка обліку перегляду журналу, газети.
13. Вирізки.
14. Ксерокопії.
15. Виписки.
16. Створення каталогів (алфавітні, тематичні, предметні).
Багато, які з цих прийомів вам відомі, окремі ви мабуть і самі застосовуєте (наприклад, помітки, примітки, закладки, вирізки, ксерокопії та виписки). Проблема полягає в тому, щоб розробити власну систему, яка б дозволила вам найоптимальніше використати наведені інструменти, враховуючи ваші потреби, можливості, часові та фінансові обмеження. Більш детально кожний інструмент та проектування власної системи розглядається нами в нашій Методиці [1].
І так, оскільки Ключові джерела інформації нами вибрані, поряд із застосування правильної організації роботи з джерелами інформації нам потрібно власне і опрацювати цю інформацію. Для цього існують методи читання та прийоми (операції), які потрібно зробити над текстом, щоб його зрозуміти.
IV. Види, Способи та Методи читання
Розрізняють наступні види читання:
Види читання
1. Швидке (динамічне) читання. Людина дуже швидко сприймає інформацію (схоплює цілі абзаци і навіть сторінки).
2. Повільне (творче) читання. Назва "повільне" не зовсім відображає суть цього виду читання, так як за допомогою цього читання людина може опрацювати інформацію значно швидше ніж за "швидке" читання. Тут мається на увазі лише те, що в цьому виді читання акцент робиться на розумінні, аналізі і творчому опрацюванні, тоді як в попередньому на швидкість сприйняття знаків.
3. Комбіноване (динамічне + творче) читання. Щоб досягнути максимальної ефективності читання потрібно раціонально поєднувати, два вищенаведені види читання.
Коротка характеристика способів читання наведена в таблиці :
Найбільш відомими є наступні методи читання: Метод поетапного осмислення тексту, Диференціальний алгоритм читання тексту, Інтегральний алгоритм читання тексту та інші.
На нашу думку досить ефективними, тобто такими, для яких характерне поєднання високої результативності з простотою освоєння та використання є наступні два методи, які можна використовувати при опрацюванні текстів:
Метод 1. Задавати запитання
1. Ціль читання цього тексту ?
2. Як практично можна використовувати одержану інформацію ?
3. Яка степінь важливості цього тексту для Вас ?
4. Що конкретно Вас цікавить в цьому тексті ?
5. Які факти по темі тексту Вам вже відомі ?
6. Скільки Ви маєте часу на читання тексту ?
7. На скільки часу Вам потрібно запам’ятати цю інформацію ?
1. Виписування.
2. Цитування (дослівне виписування).
3. Ранжирування (в т.ч. виділення головного та найважливішого).
4. Копіювання (Виписування) з обмеженнями.
5. Складання плану (розширеного, згорнутого, паралельного).
6. Складання тез.
7. Згортання тексту до одного речення (фрази, слова).
8. Конспектування.
9. Складання шпаргалок.
10. Анотування.
11. Складання реферату (автореферату).
12. Рецензування.
13. Виділення суті.
14. Переказ своїми словами.
15. Переписування (пере набір) тексту та окремих його блоків.
16. Структурування тексту (виділення окремих абзаців, заголовків).
17. Представлення тексту в різних нотаціях (звичайний, структурний і т.п.).
18. Переклад тексту.
19. Аналіз тексту "Основні думки – Засоби їх вираження".
20. Постановка запитань.
21. Діалог з текстом.
22. Моделювання змісту тексту.
23. Складання Словників та Тезаурусів.
24. Складання Каталогу Ключових понять.
25. Представлення інформації з допомогою Графічних систематизаторів.
26. Складання Каталогу Джерел Інформації.
27. Складання Оглядів.
28. Автоматична та автоматизована обробка тексту.
29. Маркування та рознесення тексту по категоріям.
30. Робота з проблемними поняттями.
31. Побудова Графу понять / Матриці зв’язку між поняттями.
32. Оцінка засвоєння та розуміння тексту.
33. Створення нових думок / ідей на основі тексту.
34. Пошук подібних / відмінних текстів.
35. Обчислення параметрів тексту.
36. Дослідження аргументації наведеної в тексті.
37. Виділення декларативних та процедурних знань, теоретичних та практичних.
38. Візуалізація, озвучення та постановка (екранізація) тексту.
39. Практичне застосування інформації / знань наведених в тексті.
Більш детальний розгляд Операцій над текстом, а також наведених та не наведених тут методів читання можна знайти в Методиці "Як правильно працювати з джерелами інформації та знань (Книгами, Журналами, Газетами, Статтями, Web – сайтами)".- Смерек В.Я., 2007.-31 с [1].
Взагалі при опрацюванні складного тексту, на основі існуючих Методів читання та Операцій роботи над текстом, потрібно скласти Методику роботи з цим конкретним текстом. Але такий підхід доцільно застосовувати тільки до складних текстів. В більшості ж випадків можна скористатись стандартною методикою, яку ми наводимо для Вас нижче:
Методика роботи з текстом
( © В.Я. Смерек, 2004)
I. Підготовчий етап.
1. Налаштуйтесь на творчу роботу з текстом , а саме , скажіть впевнено наступне : „Зараз я вдумливо проаналізую всю додаткову інформацію яка відноситься до тексту (назва тексту) , встановлю ціль та розроблю план роботи над текстом".
2. Перегляньте наступну інформацію : назву тексту, його автора (авторів), видавництво, рік видання, кількість перевидань та інші параметри тексту (форму, вигляд, обсяг, дизайн і т.п.) та на її основі спрогнозуйте зміст тексту (дайте відповідь на такі питання : Про що цей текст ? Яка його ціль ?).
3. Розгляньте анотацію до тексту та на її основі спрогнозуйте зміст, детальний зміст, форму тексту.
4. Перегляньте зміст, детальний зміст та опрацюйте його. Порівняйте його із прогнозованим на основі анотації та іншої інформації.
5. Сформулюйте основну ціль читання (дайте відповідь на питання „Для чого мені потрібно читати цей текст (книгу, журнал, газету і т.п.) ?".
6. Сформулюйте ціль роботи над текстом (суцільне читання, поглиблене читання, вибіркове, орієнтовне, пошук, перегляд, ознайомлення, вивчення і т.п.).
7. Перед читанням тексту дайте собі установку на швидке читання, розуміння та запам’ятовування тексту , а саме , скажіть впевнено наступне : „Зараз я дуже швидко прочитаю текст (назва тексту) , глибоко зрозумію його та добре запам’ятаю".
II. Процес читання.
1. Читаючи текст намагайтесь осмислити місце нових знань в системі раніше накопичених , їх зв’язки з іншими знаннями.
2. Незрозумілі слова (фрази, блоки) ідентифікуйте ( помічайте їх галочками, маркерами і т.п.), або виписуйте (можна , а інколи необхідно виписувати на окремі карточки). З допомогою словників, довідників або з інших місць тексту встановіть їх справжній зміст.
3. Для розуміння, кращого розуміння тексу, окремих термінів (понять), зв’язків між термінами використовуйте Графічні систематизатори (схеми, семантичні сітки, матриці порівнянь і т.п.).
4. Виділіть головний об’єкт якому присвячено текст, параметри які характеризують його та зв’язки між ними.
5. Спів ставте нову інформацію та знання (в т.ч. інформацію про параметри об’єкта ) із вже відомою вам інформацією та знаннями.
6. Випишіть основні тези.
7. Складіть Каталог (перелік) ключових понять тексту.
8. Складіть власний план (плани) тексту.
9. Складіть короткий реферат (власну анотацію) тексту.
10. Виразіть 2-3 словами, або реченнями основний зміст прочитаного.
III. Заключний етап.
1. Ще раз передивіться , оцініть, уясніть та запам’ятайте основні тези, ключові поняття , власний план, реферат та анотацію тексту.
2. Подумайте де , як і для чого можна використати одержані з тексту інформацію та знання.
І на закінчення зазначимо, що можна й самотужки розробити раціональну систему роботи з інформацією та знаннями, самостійно навчитися швидко читати, проте такий шлях вимагає значних витрат особистого часу (а він зараз дуже цінний) і не вберігає Вас від можливих помилок. Тому, все таки, краще звернутись до людей чи компаній які мають розроблені власні методики, обізнані з передовим світовим досвідом та професійно проводять тренінги на цю тематику.
Список рекомендованих джерел інформації
1. Методика "Як правильно працювати з джерелами інформації та знань (Книгами, Журналами, Газетами, Статтями, Web – сайтами)".- Смерек В.Я., 2007.-31 с.
